Семінар-практикум

«Попередження насильства,жорстокості у сім’ї та дитячому колективі»

(Провела вихователь-методист: Прищепа І.А.)

Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити роль педагога у попередженні насильства та жорстокого поводження з дітьми дошкільного віку, вчити педагогів працювати в групах та набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень під час вправ та ігрових завдань.

Очікуваний результат: наприкінці тренінгу педагоги мають:

ü знати законодавчу базу щодо захисту прав дитини та протидій насильства над нею;

ü уміти визначати поняття «насилля», «жорстокість», «покарання», розрізняти їх види, причини виникнення та наслідки;

ü визначати організаційні умови для запобігання насильству у сім’ї та дитячому колективі;

ü усвідомити значення власної педагогічної культури, гуманної поведінки щодо дітей, батьків, колег, спілкування на рівних засадах.

Цільова аудиторія: (учасники тренінгу): вихователі ДНЗ,

Запрошені: представник юстиції Манзюк О.В.

Кількість учасників тренінгу: 24 особи.

Час/хв.. Зміст тренінгу Відповідальний (тренер)
Підготовчий етап
5 хв. Вступ методист
10 хв. 3 хв. 5 хв. Вправа « Знайомство» Вправа «Прийняття правил роботи в групах»Вправа « Очікування» психолог методист психолог
Основна частина
20 хв. « Мозковий штурм» - виявлення обізнаності педагогів з питань насильства методист методист методист
10 хв. 20хв. Інформаційний блок Міні – презентація « Актуальність проблеми насильства та жорстокого поводження з дітьми» Робота в групах. Вправа « Дерево насильства» методист психолог методист психолог
10 хв. Заключний етап Збір очікувань ( рефлексія) психолог методист

Тривалість тренінгу: 1 год. 45 хв.

Форми і методи проведення: інформаційне повідомлення, мультимедійна презентація, « мозковий штурм», групові дискусії, рольова гра, комунікативні вправи, рухавки.

Обладнання та матеріали: екран, дошка з демонстраційним матеріалом, мультимедіа, 3 столи різного кольору, бейджики трьох кольорів, на столах: маркери, стікери, листи ватману, роздатковий матеріал з теми «Насильство», нормативні документи з охорони прав дитини.

Хід тренінгу

Тренер – методист: Доброго дня всім присутнім. Сьогодні наша зустріч присвячена такій актуальній темі, як попередження насилля та жорстокості щодо дітей.

Психолого -педагогічний тренінг на тему: «Попередження насильства, жорстокості у сім’ї та дитячому колективі» ми проведемо спільно з практичним психологом закладу.

Чому ми обрали таку форму роботи? Психолого-педагогічний тренінг – інтерактивна форма роботи з педагогами, під час якої вони можуть в невимушеній приємній психологічній атмосфері закріпити свої знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися з колегами.

Тренер – методист: А тепер виберіть собі бейджик за кольором, який вам подобається.

( Учасники обирають бейджик і сідають за стіл відповідного кольору - так формуються три робочі групи, за червоним, зеленим і жовтим столами)

-Девізом нашої роботи будуть слова В.Гюго « Для мене не важливо, на чиєму боці сила, важливо те, на чиєму боці право».

1. Вправа « Знайомство»

Мета: створити доброзичливу атмосферу між учасниками для ефективної співпраці.

Інструкція

Тренер – психолог: Щоб зняти напруження і налаштуватися на доброзичливі стосунки між учасниками, пропоную розпочати зі знайомства. Ми всі маємо право на ім’я, тож напишемо його на бейджику,а поряд рису характеру ,яка на вашу думку вас характеризує .

(Тренер пропонує передавати інформацію по колу, від першого (тренера) до останнього учасника). Коли останній учасник назвав своє ім’я, тренер дає інше завдання:

«Пригадайте, які випадки жорстокого поводження мали місце у вашому дитинстві» ( тепер відповіді звучать від останнього учасника до першого)

-Як ви думаєте що найбільше вплинуло на формування вашого характеру,що вистали такими,як себе охарактеризували

Вправа « Прийняття правил роботи групах»

Мета: показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі. Прийняти правила для продуктивної роботи в групах.

Інструкція

Тренер – методист: Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінгу показує, що найбільш корисними в групі є такі правила:

v Спілкування на основі довіри

v Спілкування за принципом « тут» і « тепер» ( говорити про те, що турбує саме зараз)

v « Я» висловлювання « ( я думаю, я вважаю)

v Щирість спілкування (немає бажання висловитися відверто, краще промовчи)

v Активна участь у тому, що відбувається ( активно слухаємо, дивимося, говоримо. Не замикаємося, ми весь час у групі, уважні до оточуючих.)

v Толерантність один до одного ( повага, тактовність, терплячість, співчуття, товариськість, рівність, люб’язність, інтелігентність)

v Працювати « від» і « до».

Тренер – методист: Чизгодні з такими правилами? Пропоную прийняти їх в цілому

2. Вправа « Очікування»

Мета: сформулювати завдання тренінгу, налаштувати учасників на роботу під час тренінгу. Визначити з якою метою учасники прийшли на захід, рівень інтересу до проблеми заходу, їх зацікавленість у роботі, готовність прийняти відповідальність за витрачений час.

Інструкція

Тренер – психолог: Шановні учасники тренінгу, зазначте, будь- ласка, на стікерах -фантиках, які ви маєте власні очікування від нашого заходу, на який сподіваєтеся результат. Озвучте їх, будь-ласка.

3. Метод « Мозковий штурм»

Мета: З’ясувати рівень обізнаності законодавчої бази щодо захисту дітей від насилля, визначити рівень знань педагогів про права дитини та види насилля.

Вправа «Законодавство, яке тебе захищає»

Мета: ознайомити учасників тренінгу з переліком документів основного міжнародного й українського законодавства із захисту прав дитини.

Обладнання: перелік документів міжнародного й українського законодавства, що захищає права дитини.

Хід вправи:

На цьому етапі тренер-методист ділить учасників тренінгу на три групи та просить їх зайняти місця за трьома круглими столами, де вже підписана назва кожної з груп:

перша ГРУПА - експерти Комітету з прав дитини при ООН.

друга ГРУПА - експерти Всеукраїнського комітету з прав дитини.

третя ГРУПА - експерти соціальних служб України з прав дитини.

Перша група отримує перелік основних міжнародних документів, що захищають права дитини. Друга група отримує перелік законів України, що містять норми та права, спрямовані на захист прав дитини. Третя група отримує перелік основних нормативно-правових актів, в яких містяться норми, що захищають права дитини.Перелік основних міжнародних документів, що захищають права дитини:

1. Декларація прав людини (прийнята ООН у 1948 р.).

2. Декларація прав дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.).

3. Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і під час збройних конфліктів (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1974 р.).

4. Європейська конвенція про визнання виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми (прийнята Радою Європи 20 травня 1980 р.).

5. Конвенція про права дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р.).

6. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей у 90-ті роки та План дії зі здійснення Декларації (прийнята ООН 30 вересня 1990 р.).

7. Декларація принципів толерантності (прийнята на Генеральній конференції ЮНЕСКО в Парижі 16 листопада 1995 р.).

8. Європейська конвенція про здійснення прав дитини (прийнята 25 січня 1996 р. у Страсбурзі Радою Європи).

Українське законодавство із захисту прав дитини

Закони України:

(зі змінами та доповненнями, внесеними законами України станом на 1 вересня 2004 р.).

1. Закон України від 23 травня 1991 р. «Про освіту».

2. Закон України від 13 травня 1999 р. «Про загальну середню освіту».

3. Закон України від 22 червня 2000 р. «Про позашкільну освіту».

4. Закон України від 10 лютого 1998 р. «Про професійно-технічну освіту».

5. Закон України від 17 січня 2002 р. «Про вищу освіту».

6. Закон України від 21 листопада 1992 р. «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

7. Закон України від 5 лютого 1993 р. «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».

8. Закон України від 24 грудня 1993 р. «Про фізичну культуру і спорт».

9. Закон України від 24 січня 1995 р. «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх».

10. Закон України від 1 грудня 1998 р. «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

11. Закон України від 16 листопада 2000 р. «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

12. Закон України від 26 квітня 2001 р. «Про охорону дитинства».

13. Закон України від 21 червня 2001 р. «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».

14. Закон України від 26 грудня 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

15. Закон України від 10 вересня 1999 р. «Про ратифікацію Основної Угоди про співробітництво між Дитячим фондом ООН та Урядом України».

16. Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1993 р.

17. Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003р.

Додаток 5

Основні нормативні акти України, в яких містяться положення про права дитини:

1. Права дитини в Конституції України.

2. Сімейний Кодекс України.

3. Права дитини в Цивільному Кодексі України.

4. Цивільний Процесуальний Кодекс України про права дитини.

5. Права дітей у трудовому законодавстві.

6. Житловий Кодекс України про права дитини.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення та про права дитини.

8. Права дітей у Кримінальному Кодексі України.

9. Права дітей у Кримінально-процесуальному Кодексі України.

Через 3-4 хв. один учасник із кожної групи робить невеличке повідомлення. Представник першої групи повідомляє про основні міжнародні акти, які захищають права дитини. Представник другої групи повідомляє про основні закони України, що захищають права дитини. Представник третьої групи називає основні нормативно-правові акти, в яких містяться норми, що захищають права дитини.

-Сьогодні ми запросили представника юстиції ознайомити нас з кримінальною відповідальністю за жорстоке поводження з дітьми.

Перегляд відео «Конвенція ООН про права дитини»

Декларація - це документ, у якому викладено важливі правила, обов׳язки для всіх людей.

Конвенція – лат. слово. Це угода, міжнародний договір з певних питань. У даному випадку – з питань прав дитини.

Вправа «Які умови необхідні для захисту прав дитини?»

Мета: сприяти зміні фокуса точки зору учасників на проблему порушення прав дитини; наочно продемонструвати соціальні й емоційні зв'язки, що забезпечують необхідні умови для виживання й розвитку дитини.

Обладнання: сім листків самоклейкого паперу (або сім смужок паперу, що кріпляться шпильками для шиття), на кожній з яких великими буквами (так, щоб можна було прочитати із залу) написано одне з таких слів: «ДІВЧИНКА», «РОДИНА», «ДІМ», «ОСВІТА», «ЛЮБОВ», «ПРАВА», «НАДІЯ»; 7 різнобарвних товстих вовняних ниток (1,5 м), ножиц

Хід проведення

Діти - найдорожче, що є в будь-якому суспільстві, незалежно від політичного ладу і релігійного віросповідання. І саме в дитинстві, малюки потребують найбільшої уваги та захисту. Розуміючи це, наше суспільство стоїть перед рішенням найважливішої проблеми: як захистити права дитини, врятувати покоління, яке повинно нас змінити?

«Народжується дитина. Щоб вона стала людиною, слід оточити її любов'ю, піклуванням. Звернемось до Конвенції ООН «Про права дитини», де записано: «Кожна людська істота до досягнення 18-річного віку - дитина».

Чому для захисту прав дитини було прийнято окремий законодавчий акт, який називають «Світовою конституцією прав дитини», - Конвенцію про права дитини? Тому що дитину ані в чому не можна порівнювати з дорослими».

Для сприяння зміні фокуса точки зору учасників на проблему порушення прав дитини та наочно продемонструвати соціальні й емоційні зв'язки, що забезпечують необхідні умови для виживання та розвитку дитини, тренер пропонує випробувати методику «Нитки». Перед початком випробування методики тренер просить групу сісти півколом, щоби створити своєрідний амфітеатр. Потім із числа учасників тренер вибирає сім осіб, які одержують картки зі словами. Учасники майбутньої дії стають спиною до аудиторії - «глядача» - та прикріплюють свої картки на груди так, щоб до визначеного часу «глядачі» їх надпис прочитати не могли. У центр півкола викликається учасник, який одержав картку зі словом «ДИТИНА». Потім тренер починає розповідати історію, запрошуючи у визначених моментах увійти в коло дії по черзі інших з вибраних ним шести учасників. Кожний із них один із кінців кольорової нитки, запропонованої тренером, затискає в руці, а інший кінець віддає «ДИТИНІ». Таким чином, поступово «ДИТИНА» опиняється в колі, з'єднана з кожним з інших учасників дії кольоровою ниткою.

Тренер-методист. Зараз я розповім вам історію, складену на підставі фактів, що мали місце в дійсності. Отже, жила-була дівчинка. Вона росла дуже щасливою дитиною. У неї були мама й батько, бабуся й дідусь і навіть старший брат. У дівчинки була РОДИНА. (Тренер виводить учасника, якому була віддана картка «РОДИНА», і з'єднує його ниткою з «ДИТИНОЮ».)

Усі члени родини дівчинку дуже любили та піклувались про неї, вона знала тоді, що таке дійсна ЛЮБОВ. (Виводиться учасник із карткою «ЛЮБОВ». Протягується друга ниточка.)

Родина дівчинки була досить забезпеченою й жила у великому та світлому будинку. (Виходить учасник із карткою «ДІМ»; протягується ниточка.)

Дівчинка ходила до дитячого садочка, вона отримувала ОСВІТУ. (Вихід наступного учасника з карткою «ОСВІТА», протягується ниточка.)

У такий спосіб дотримувались ПРАВА маленької людини. (Вихід учасника з карткою «ПРАВА»; протягується ниточка.)

Дівчинка з НАДІЄЮ дивилась у майбутнє. (Вихід учасника з карткою «НАДІЯ»; протягується ниточка.)

Але так уже сталось, що майже в один рік батько та старший брат дівчинки загинули в автокатастрофі. Мама, не справившись із таким горем, почала сильно пити, а бабуся й дідусь, не витримавши лиха, що прийшло, вмерли один за одним. Так у дівчинки не стало РОДИНИ. (Тренер входить у коло й перерізає ножицями ниточку «ДИТИНА»-«РОДИНА».)

А разом з рідними пішла й ЛЮБОВ. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ».)

У дівчинки не стало й ДОМУ. (Тренер ріже нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»), тому що мама продала його за борги. Дівчинка разом з мамою опинилась на вулиці. Вона перестала ходити до садка. (Тренер обриває нитку «ДИТИНА»-«ОСВІТА».) Права дівчинки не дотримувались, тому що з нею поруч не було дорослих, які би про неї піклувались. (Тренер розрізає нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА».) Лише світле проміннячко НАДІЇ ледь жевріло в її душі (єдина нитка, що залишається нерозрізаною).

Час спливав, і одного разу дівчинку небайдужі люди привели в сімейний дитячий будинок. Тепер вона вважає, що їй дуже поталанило. З нею поруч з'явились чоловік і жінка, яких вона вже називає мамою й батьком, у неї є брати та сестри (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«РОДИНА»). Дівчинка відчуває, що її люблять (тренер зав'язує нитку «ДИТИНА»-«ЛЮБОВ»). У неї знову з'явився ДІМ, де вона почуває себе затишно й комфортно (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ДІМ»). Дівчинка знову почала ВЧИТИСЬ (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА-«ОСВІТА»). Дівчинка знову могла сказати: «Я - людина, нехай поки маленька, але я маю ПРАВА (тренер зв'язує нитку «ДИТИНА»-«ПРАВА»). Як добре, що є добрі люди, і як важливо не розстатися з НАДІЄЮ.

Далі тренер просить групу подякувати учасникам дії та запрошує їх повернутись на свої місця.

-Про які права дитини було згадано у вправі?

-Які ще права прописані в Конвенції ООН ми згадаємо переглянувши відео

Дитинство — пора становлення особистості. І саме у цей період дитина потребує найбільшої уваги і захисту. Тож найближче оточення має забезпечити дитині належний догляд та турботу, а головне — безпечне і радісне існування. Дослідження свідчать, що останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю. Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми.

Жорстоке поводження з дітьми — це фено­мен, існування якого відоме з часу появи історич­них записів людства. Оскільки насилля — не лише соціальне явище, воно пов'язане з природою лю­дини.

На сьогодні не існує єдиного визначення терміну «жорстоке поводження з дітьми». Про­те більшість дослідників і практиків у розвинених країнах користуються визначенням, запро­понованим відомим американським психологом італійського походження Джеймсом Гарбаріно: «Будь-яку дію або бездіяльність стосовно дитини з боку батьків, осіб, які їх замі­нюють, а також закладів або суспільства загалом, внаслідок чого порушено фізичний або психіч­ний розвиток, здоров'я або благополуччя дитини, а також обмежено її права й свободи вважають жорстоким поводженням з дітьми».

відео

види жорстокого пово­дження з дітьми :

Ø психологічне (емоційне) насильство;

Ø сексуальне насильство або розбещення;

Ø фізичне насильство;

Ø нехтування інтересами та потребами ди­тини.

Психологічне (емоційне) насильство є стриж­нем усіх видів насильства і зневаги стосовно дітей. Переважна більшість дослідників вважають, що психологічні особливості жертв насильства спри­чинені не стільки фізичними травмами, скільки на­сильством над особою.

Психологічне (емоційне) насильство може виражатися як грубим поводженням з дитиною, так і нелюбов'ю, несхильністю до неї, які демонструються різними способами. Якщо батьки по­стійно принижують, залякують та ображають дитину, брутально поводяться з нею, створюють для неї стресові ситуації, якщо вони рідко бува­ють задоволені дитиною, насміхаються над нею, то з упевненістю можна говорити про психоло­гічне насильство над дитиною. Також емоційним насильством вважають відсутність емоційного контакту батьків з дитиною, коли батьки не проявляють своєї любові до дитини, не підбадьорю­ють і не приймають її.

Враховуючи думки провідних фахівців у цій галузі, пропонуємо таке робоче визначення пси­хологічного насильства: «Психологічним (емоцій­ним) насильством є одноразова або хронічна пси­хічна дія на дитину або її нехтування батьками чи іншими дорослими, що призводить до порушення емоційного розвитку дитини, її поведінки і здат­ності до соціалізації.»

Виокремлюють п'ять основних типівруйнів­ної поведінки значущих для дитини дорослих, зо­крема батьків, що заважають здоровому розвитку дитини, порушують її віру у себе, сприяють появі різних емоційних проблем і неадекватної пове­дінки:

Ø неприйняття;

Ø погрози або терор;

Ø ігнорування психологічних потреб дитини;

Ø ізоляція;

Ø розбещення.

Сексуальне насильство або розбещен­ня — це залучення дитини з її згоди або без такої до сексуальних дій з дорослим (або з людиною, старшою за неї на три й більше років) з метою отримання останнім сексуального задоволення або вигоди.

Існує поширена думка, що особи, які вчи­няють сексуальне насильство над дітьми, страж­дають психічними захворюваннями, настільки їх дії поза межами соціальних та етичних норм. Численні дослідження, переважно зарубіжних учених та фахівців, свідчать, що хоча сексуальні насильники дітей частіше хворіють на психічні захворювання, ніж інші люди, все ж таки пере­важно — це звичайні люди, але з певними психо­логічними особливостями.

Сексуальне насильство впливає на фізич­не та психічне здоров'я і розвиток дитини, пору­шує процес її соціалізації. Травматичні наслідки насильницьких дій можуть негативно впливати на особистісний розвиток дитини протягом три­валого часу, інколи — все життя.

Нехтування інтересами та потребами ди­тини — це відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, ви­хованні, освіті, медичній допомозі з боку батьків або осіб, які їх замінюють, в силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідче­ність) і без таких.

Звичайно ж, усім батькам добре відоме зна­чення повноцінного харчування, належного догля­ду, надання своєчасної медичної допомоги для нор­мального зростання і розвитку дитини. А от про значення емоційного спілкування для розвитку дитини, особливо у перші роки життя, на жаль, знають не всі. Перший рік життя дитина прово­дить з матір'ю, і порушення материнсько-дитячих стосунків у цей період завдає непоправної шкоди не лише психічному, а й фізичному розвитку ди­тини. Нехтування емоційними потребами дитини, відсутність доброзичливого, ніжного спілкування з дитиною під час догляду, відсторонення від про­блем розвитку дитини тісно пов'язані з психоло­гічним (емоційним) насильством.

Фізичне насильство — це навмисне нане­сення фізичних ушкоджень (травм) дитині бать­ками (іншими особами), що спричиняють пору­шення фізичного чи психічного здоров'я дитини і потребують медичного втручання, або позбавля­ють життя.

Основними психологічними наслідками фізичного насильства є симптоми, обумовлені стресом — напруженість, головний біль, психосоматичні розлади. Дитина, яку ображають, стає замкнутою, тривожною. Оскільки вона не знає, коли станеться наступний напад, дити­на завжди насторожі, для неї характерна підви­щена збудливість, готовність до нападу, а також страх перед майбутнім випробуванням болем. Щоб уникнути цього, дитина намагається не ду­мати і не говорити про травмуючи події, вона прагне витіснити всі думки і спогади про запо­діяну їй шкоду. На всі запитання, пов'язані з та­кими подіями, маленькі діти часто відповідають «не знаю».

Відчуваючи гнів проти того, що з нею від­бувається, дитина стає агресивною щодо слаб­ших — дітей чи тварин. Для дітей, що пережива­ють фізичне насильство, характерні нав'язливі думки, що з'являються ніби нізвідки, тому їм важ­ко зосередиться на грі або на занятті, вони неу­важні, уникають спілкування з однолітками, від­стають у розвитку.

Деякі діти інколи жорстоко поводяться з однолітками. Це вияв­ляється в образливих прізвиськах, глузуванні над зовнішнім вигля­дом, погрозах, приниженнях. Саме у п'ятирічному віці діти можуть демонстративно заздрити одноліткам, зачіпати їх, змагатися з ними та часом агресивно підкреслювати власну перевагу.

Для формування психологічної єдності з іншими дітьми, позитив­ного спілкування, педагоги повинні спрямували свої зусилля на розв'язання та­ких завдань:

Ø розширювати та поглиблювати знання дітей про стосун­ки з однолітками і дорослими, про загальноприйняті норми поведінки;

Ø розвивати емпатію — емоційну чутливість до почуттів ін­ших людей;

Ø виховувати культуру прояву почуттів — радіти не лише власній перемозі, а й здобуткам товаришів, гідно програва­ти в іграх тощо;

Ø створювати атмосферу взаємоповаги та взаєморозуміння у дитячому колективі.

Організовуючи освітній процес, використовувати різні ме­тоди і прийоми, що сприяють згурту­ванню дитячого колективу. Це систе­ма педагогічних впливів, що містить ігрові ситуації, прийоми, різні ко­лективні творчі ігри, ігрові заняття, спрямовані на створення позитивно­го емоційного настрою та атмосфери безпеки у групі однолітків.

Формуючи дружнє ставлення дітей до однолітків, керуватися твердженням, що дитина це не шма­ток глини, з якого можна виліпити усе, що захочеш. Дитина — особис­тість, яка здатна відчувати, пережи­вати, сприймати, розмірковувати, хотіти, і, спираючись на свій уні­кальний досвід, мати свою власну точку зору та вибирати, як їй поводитися у тій чи тій ситуації. Прищеплювати дітям морально-етичні цінності, збагачуючи їхній досвід добрими вчинка­ми, дружнім ставленням одне до одного, заохочуючи піклування про молодших та слабших, допомогу товаришам тощо.

Усі форми жорстокого поводження пов'язані між собою та негативно впливають на особистість дитини.

Профілактика жорстокого поводження з дітьми

Кожним зверненням до дитини — словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням — ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї, частіше — саме про неї. Від повторюваних зна­ків схвалення, любові та прийняття у дитини з'являється відчуття: «зі мною все гаразд», «я — хороший». А від сигналів осуду, незадо­волення, критики — відчуття «зі мною щось не так», «я — поганий». Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки. У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у станов­ленні особистості дитини.

З огляду на це колектив дошкільного закладу повинен система­тично проводити роботу щодо профілактики жорстокого поводжен­ня з дітьми.

Завдання 3.

- Які види насилля над людиною існують в нашій країні?

- фізичне;

- психологічне;

- сексуальне;

- економічне ( нехтування потребами дитини).

.

4. Робота в групах. Вправа « Дерево насилля»

Мета: визначити причини та наслідки сімейного насилля щодо дитини, узагальнити наданий обсяг інформації щодо насилля в сім’ї.

Тренер - методист: Зараз ви будете працювати в групах. Зверніть увагу ще раз на правила роботи в малих групах.

Правила роботи в малих групах, що допоможуть вам організувати свою роботу:

На кожному столі є завдання ( конкретний вид насилля). Далі учасники кожної із груп малюють « Дерево насилля» в якому корені символізують його причини, стовбур – саму проблему насилля. Гілки дерева – це конкретні форми, в яких здійснюється насилля щодо дитини, а листя та плоди – це наслідки насилля, які проявляються в поведінці дитини. Тренер звертає увагу на багаторівневість причин та наслідки насильства в таких сферах: суспільство, сімейні стосунки та індивідуальні особливості людей. Пропонує відобразити цю багаторівневість в деревах, які малюватимуть учасники. Зазначає, що можна користуватися роздатковим матеріалом, де зазначено види, причини та наслідки насильства у сімї та жорстокого поводження з дитиною.

Після закінчення виконання роботи всі 3 групи презентують свої « дерева».

Підводяться підсумки за всіма видами насилля. Доповідач виставляє своє «дерево», описує його.

Види насилля:

- фізичне;

- психологічне;

- сексуальне;

- економічне ( нехтування потребами дитини).

Причини насилля

• Матеріальні труднощі;

• Наявність в сім'ї безробітного;

• Невирішена житлова проблема;

• Алкоголізм та пияцтво серед членів сім'ї;

• Наявність наркоманів в сім'ї;

• Неповна сім'я;

• Вітчим або мачуха в сім'ї;

• Дитина-інвалід або з проблемами зі здоров'ям;

• Небажана дитина;

• Важка дитина;

• Зняття багатьох моральних заборон;

• Сімейні конфлікти;

• Самоствердження за рахунок слабких;

• Культ жорстокості, пропагований в суспільстві.

Форми руйнівної поведінки:

1. Залякування і погрози - навіювання страху криком, жестами, мімікою; загрози фізичного покарання міліцією, спецшколи, богом; прояв насильства над тваринами; загрози кинути дитину або відняти її, позбавити забезпечення та інше.

2. Ізоляція - постійний контроль за тим, що роблять жінка чи дитина, з ким дружать, зустрічаються, розмовляють; заборону на спілкування з близькими людьми, відвідування видовищних заходів та інше.

3. Фізичне покарання - побиття, ляпаси, катування, тягання за волосся, щипання та інше.

4. Емоційне (психічне) насильство - не тільки залякування, погрози, ізоляція, а й приниження почуття власної гідності і честі, словесні образи, грубість; навіювання думки, що дитина - найгірша, а жінка - погана мати або дружина, приниження в присутності інших людей ; постійна критика на адресу дитини чи жінки та інше.

Наслідки

  • Психічні порушення, розлади.
  • Фізичні відхилення
  • Дезадаптація.
  • Асоціальна поведінка.
  • Суіцидальні випадки
  • Спостерігаються «погані звички»: смоктання пальців, кусання нігтів, розгойдування, заняття онанізмом.
  • дитина вчиться насильству;
  • дитина стає тривожною;має низьку самооцінку ;
  • дитина не впевнена, що її в сім'ї люблять;

Кожним зверненням до дитини — словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням — ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї, частіше — саме про неї. Від повторюваних зна­ків схвалення, любові та прийняття у дитини з'являється відчуття: «зі мною все гаразд», «я — хороший». А від сигналів осуду, незадо­волення, критики — відчуття «зі мною щось не так», «я — поганий». Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки. У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у станов­ленні особистості дитини. Педагоги мають за будь-яких умов проявляти великодушність до дітей, поважати їхні права, визнавати право кожної дитини бути ін­шою, сприймати її такою, якою вона є, вміти поставити себе на місце дитини, співпрацювати з нею на засадах партнерства.

Анкетування вихователів «Чи толе­рантні Ви?»;

Необхідною умовою попередження жорстокого поводження з дітьми є підвищення психологічної та педагогічної обізнаності педа­гогів. Дуже важливо, щоб педагоги усвідомлювали ті наслідки, до яких призводить жорстоке поводження з дітьми, та розуміли, які дії щодо дітей є жорстокими і де вимогливість межує з жорстокістю

Жорстоким поводженням з дітьми у дошкільному закладі мож­на вважати, зокрема:

Ø підвищений тон, крик педагога;

Ø необгрунтовані та неадекватно занижені оцінки;

Ø сувору дисципліну, яка тримається на страхові;

Ø авторитаризм, вимоги без пояснень.

Часто трапляється ,що людина перестає отримувати задоволення від своєї професійної діяльності через психологічне та фізичне виснаження- в результаті неналежне виконання своїх професійних обов’язків.Щоб цьому запобігти практичний психолог проведе тренінг для «Як запобігти спалахам гніву та емоційному вигоранню»

П'ять шляхів до серця дитини відео

Дотик — один із найважливіших проявів лю­бові до дитини. У перші роки життя дитині необ­хідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голові, цілували тощо. Тактильна лас­ка однаково важлива і для хлопчиків, і для дівча­ток. Виражаючи свою любов до дитини цього віку за допомогою ніжних дотиків, голубіння, поцілун­ків, ви домагаєтеся більшого емоційного відгуку, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, адже тоді слова втратять усю силу і сенс. Кожна похвала має бути обгрунтованою та щирою.

Час, присвячений спілкуванню з дити­ною, — це ваш подарунок для неї. Ви ніби гово­рите: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Іноді діти, для яких батьки не знаходять достатньо часу, саме поганими вчинками привер­тають до себе їхню увагу: бути покараним краще, ніж бути забутим. Тож як би ви не були заклопо­тані, потрібно приділяти час не лише хатнім спра­вам, перегляду телепередач, іншим задоволенням,

Подарунок. Багато батьків використовують подарунки, щоб «відкупитися» від дитини. Діти, які одержують ці подарунки, починають вважати, що любов можна замінити різними речами.

Слід пам'ятати, що ні кількість, ні коштов­ність подарунків не відображують силу почуття. Справжній подарунок дарують щиро: не в обмін, а просто так.

Допомога. Кожного дня діти звертають­ся до нас з різними запитаннями, проханнями про допомогу. Завдання дорослих — почути за­питання та відповісти на них, вчасно допомогти дитині. Якщо дорослі допомагають дитині і ро­блять це з радістю, то душа дитини наповнюється любов'ю. Якщо батьки буркотять і сварять дити­ну, така допомога її не радує.

На кожному етапі розвитку дитини ми по-різному виражаємо свою любов до неї. Дуже важ­ливо обрати саме ту форму вираження (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

. Вправа « Збір очікувань»

Мета: визначити враження учасників від проведеного заходу, їх емоційний стан, можливі висновки.

Тренер - психолог: Шановні учасники тренінгу, час нашого заходу вже закінчується. Нам цікаво дізнатися, чи здійснилися ваші очікування, які емоції переважають зараз, можливо, ваші висновки та рекомендації нам для подальшої роботи. Та вкажіть:

- дві інформації, які беру та буду використовувати у своїй роботі;

- одну інформацію, що здивувала, була новою.

Кiлькiсть переглядiв: 99

Коментарi